Кожна епоха народжує власне уособлення. Ним стають вожді, державні діячі, розбійники, релігійні фанатики, поети, революціонери, пророки…Нинішня теж спромоглася на своє.

Оскільки нам уже 30 років будують правову державу, то у цій ролі мимоволі опинився раніше маловідомий Микола Чаус. Життя судді тривало у звичному руслі. Але після транзиту влади радикально змінилося. Горопаху, який колись взяв на себе сміливість винести вирок Геннадію Корбану — поплічнику Ігоря Коломойського, раптом звинуватили у корупції.
У нього нібито знайшли 3-літрову банку зі 150 тисячами доларів. Найімовірніше, її колись виставлять у музеї новітньої історії поряд із іншими символами: золотим батоном Віктора Януковича, вуликом Віктора Ющенка і накладною косою Юлії Тимошенко.
На Миколу Олексійовича негайно наділи електронний браслет, з якого він невідомим чином звільнився і втік до Молдови. А тепер на батьківщині набуває ореолу великомученика. Бо Миколу Чауса викрали прямо у центрі Кишинева, везли зв’язаним у багажнику, а далі мордували в Україні понад 3 місяці. Підозра падає на аматорів із Головного розвідуправління.
Від них Микола Чаус теж втік.Подібне вдавалося тільки Колобку і графу Монте-Крісто. І хоч сердега здався у руки поліції, за право його допитати після повернення змагалися такі дві поважні установи як СБУ та НАБУ.
Подейкують, що Миколою Олексійовичем так активно цікавляться тому, що він знає багато компроментуючих фактів. Тож незабаром цілком може постати в іпостасі «жертви режиму». Даруйте за відвертість, 55-річного посадовця високого рангу довели до такої крайньої нужди, що чоловік в одних лише трусах попросив притулку у старости глухого села Мазурики на Вінниччині. Чим мимоволі викликає співчуття. Такими скупими і грубими образотворчими засобами нині виготовляють «ікони» для вірян.
Ініціатори полювання на безталанного теж не дрімають. Коли Микола Чаус дасть підписку про нерозголошення таємниці слідства, то не скоро розкаже правду. До нього не пустили навіть адвоката.
Кожен громадянин, поставивши себе на місце потерпілого, може замислитися: «Якщо таким чином познущалися з представників правосуддя, то чого сподіватися простим людям»? Як після цієї ганебної історії повірити у те, що в нас будується цивілізована держава, де усі рівні перед законом? А гарантом прав є сам Президент України.
Хто відає чи не стане ним у майбутньому Микола Чаус. Його прізвище в інтернеті вже не згадується в негативному контексті, а б’є рекорди за кількістю переглядів. Володимир Зеленський, Петро Порошенко і Віктор Медведчук мають значно гірші показники. Стало очевидно, що люди проявляють більший інтерес до фігуранта скандалу, ніж до політичних лідерів.
А що стосується звинувачень у корупції, то громадян привчили на них не реагувати. Кому тільки у ній не дорікали? Свого часу закиди у хабарництві робили Петру Порошенку. І що? Він достроково переміг у першому турі!
На відміну від інших, Микола Олексійович спокутував свою провину стражданнями і поневіряннями. Що відповідає нинішнім стандартам суспільної свідомості. Після того, як українці обрали своїм керманичем двічі судиму особу, вони допускають трансформацію: «З грязі — в князі».
У цьому сенсі цікава етимологія слова «чаус». Так у стародавньому Єгипті називали невелику рись, яка жила на болоті і полювала на свійську дичину. Незважаючи на завдану шкоду, люди її вважали священною і навіть муміфікували після смерті, як фараона.?
Як закінчиться веремія із суддею Миколою Чаусом — важко передбачити. Але те, що він став вироком існуючій практиці правового «нігілізму», очевидно.