Творчий дует Віри та Юрія Найдів, викладачів Хмельницької гуманітарно-педадогічної академії, не раз зачаровував глядачів. А виплеканий він ще у студентські роки. Якраз відтоді розпочалася історія їхнього кохання.
Не інакше, як захоплення музикою поєднало юні серця. Хоча і зростали далеко одне від одного, проте спільного в них чимало. У шкільні роки Юрій навчався грі на баяні, а Віра обрала фортепіано. Старанно опанували музичні інструменти, аби не засмучувати своїх матусь. Не зогляділися, як обох захопив світ музики – і Юрій, і Віра вирішили навчатися в Хмельницькому педагогічному училищі.
Із першого погляду заполонила серце парубка з Ізяслова красива дівчина Віра з Тернопільщини, яка навчалася з ним в одній групі. Не лише милувався вродою дівчини, а й захоплювався її талантами – здібна піаністка ще й обдарована дзвінким голосом.
Радів, коли Віра допомогла підготуватися йому до конкурсу баяністів, акомпануючи на фортепіано. Відтоді хоча і часто спілкувалися, проте юнак ані словом не обмовився про свої почуття, бо забракло сміливості.
Аж через чотири роки, напередодні випускного вечора, 30 червня, зважився освідчитися у коханні і радів, бо воно було взаємним. Перше побачення стане для них днем зустрічі, який відзначатимуть. Адже з того часу вони – нерозлучні. Отримавши дипломи викладачів музики, вирішили разом продовжити навчання у Миколаївському педагогічному університеті.
Мої співрозмовники, пригадали цікаві та зворушливі миттєвості їхнього студентського життя, яке промайнуло наче один день. Хоча й побралися після другого курсу, проте не втомлювався Юрій дивувати сюрпризами – для коханої співав серенади під вікном, дарував величезні букети квітів, присвячував їй вірші. Незабутні враження залишили прогулянки вечірнім містом, відвідування театрів, поїздки до моря.
І не віриться їм, що їхнє подружнє життя добігає до срібного весілля. І, щороку, 30 червня, як у студентські часи, Юрій запрошує дружину на побачення, чекаючи її у призначеному місці. Тоді все буденне зникає і залишається свято зустрічі, зіткане з квітів та приємних несподіванок.
Їх окрилює кохання. Адже попри зайнятість викладацькою роботою, сімейними клопотами встигли чимало – отримати дипломи магістрів, захистити кандидатські дисертації, опублікували наукові статті, підготувати навчальні посібники. Нині впорядковують збірник “Музично-освітнє життя Поділля: історія і сучасність”.
Ніколи не полишали і творчу діяльність – подружній дует щедро дарував українські народні та бардівські пісні слухачам. Навіть коли навчалися в магістратурі Київського педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, то співали під акомпанемент гітари (і ще цей дивовижний музичний інструмент опанував Юрій) у підземному переході, на майдані Незалежності, брали участь у радіопередачі.
Із виступами побували у різних містах України, їх часто запрошують на творчі вечори, мистецькі заходи. Репертуар подружнього дуету багатий та різноманітний. Є пісні на вірші хмельницьких поетів, зокрема, їхнього викладача та наставника ще з педучилища Бели Байди, а також авторські. На вірші Юрія Найди народжувалися чудові мелодії, які записані на диск “Я тебе люблю”.
До речі, талановите подружжя – лауреати та дипломанти багатьох міжнародних, всеукраїнських фестивалів та конкурсів.
– Я щаслива, що поряд зі мною Юрій, – зауважила Віра Найда. – Погодьтеся не кожна жінка зустрічає такого вірного чоловіка, надійного друга і порадника. Завдяки його підтримці всі мої мрії та задуми здійснилися. Не заперечував, коли вирішила здобути ще одну вищу музичну освіту. Нині хоча мені 45 років, я студентка-заочниця київського вузу.
Найбільша радість та від- рада подружжя – їхні діти. Донечка та синочок проявили свої таланти змалечку. Марійка, потягнулася до фортепіано, а Іванко – до баяна. Безперечно, вони теж майбутні митці. Однак поки що шістнадцятирічна Марійка навчається у музичному коледжі, а одинадцятирічний Іванко удосконалює свій хист у школі мистецтв, і, як його сестра, займається у хореографічній студії “Козаки Поділля”.
Зуміли Віра та Юрій Найди вибудувати щасливу сім’ю, яка стала найбільшим їхнім багатством. А історія подружнього життя схожа на казку, в якій добрий початок і гарне продовження. Воістину – через тисячу літ лиш приходить подібне кохання.
Gismeteo 
