Хоча в родині Андрія Кланци і не було медиків, шляхом яких, як правило, ідуть і діти, після закінчення дев’яти класів загальноосвітньої школи він вирішив вступати до медичного училища. Саме початкова медична освіта і мала стати своєрідним індикатором для хлопця: чи справді це його покликання?

Після першого курсу Андрій склав екстерном екзамени за середню освіту і вступив до Чернівецького медінституту. Відтоді вже й не уявляв себе без професії медика. Так само з перших днів особисто для себе визначив, що займатиметься хірургією. Нині на рахунку Андрія Івановича Кланци, відомого в області кардіохірурга, понад 800 операцій досить високої складності, з розрізом грудної клітки. А малих, як сам називає їх хірург, — понад три тисячі.
— Зараз у Хмельницькому проводимо абсолютно всі оперативні втручання на відкритому серці у дорослих пацієнтів, — розповідає Андрій Кланца. — Робимо також повторні операції, рівень складності яких значно вищий, і всі операції на аорті — це вважається найви-   щий «пілотаж». Тобто, якщо пацієнт має певну проблему, яку треба розв’язати оперативним шляхом, без сумнівів, він може отримати необхідну допомогу в Хмельницькому. Лише дитячу кардіохірургію поки що не освоюємо, адже для невеликої області ця проблема гостро не визріла. На мільйон дорослого населення необхідно робити 600 операцій на відкритому серці, адже щороку, за висновками фахівців, саме така кількість хворих потребує цієї допомоги. Забезпечити оперативним лікуванням хоча б більше половини пацієнтів від реальної потреби — одне із завдань хмельницьких кардіохірургів.
А особисто перед собою ставлю ще одне дуже важливе завдання, — продовжує Андрій Іванович. — Створити єдину кардіологічну службу, яка вчасно забезпечуватиме допомогу незалежно від діагнозу — чи то банальна артеріальна гіпертензія, чи то складна форма порушення ритму, що потребує хитрих комбінацій препаратів, чи хірургічне втручання. І зараз я на шляху до своєї мети.
— Але ж поширилися чутки, що Хмельницький обласний кардіодиспансер згортатиме діяльність. Не може статися так, що в один день просто обріжуть крила цій мрії?
— І справді, в деяких не- офіційних ЗМІ з’явилася дез- інформація, що будуть лік- відовувати кардіодиспансер у зв’язку з оптимізацією. Це неправда. У процесах оптимізації має сенс скорочення незатребуваної допомоги і підсилення спеціалізованої. І якщо зараз буде скорочений ліжковий фонд лікарень на 25 відсотків, то ми намагатимемося, щоб це не торкнулося спеціалізованої медичної допомоги.
На цей рік заплановано навіть укрупнення кардіодиспансеру: сюди переведемо відділення серцевої хірургії. Крім цього, відремонтуємо приміщення, яке останні двадцять років не знало необхідного ремонту. Будемо робити все, щоб кардіодиспансер був закладом найвищого рівня медичної допомоги і з найкращим сервісом.
— А чи буде спеціалізована допомога у кардіодиспансері доступною для жителів віддалених районів і сіл?
— Безумовно. Диспансер — заклад обласного підпорядкування. Проте міським жителям простіше отримати цю допомогу, а сільським ще треба дістатися до обласного центру. Це проблема не лише медична. Зв’язок, транспорт, дороги — все це передбачає доступність.
— Попри скруту, медичні технології просуваються вперед. Чи має можливість кардіодиспансер оновлювати медичне обладнання?
— Минулого року ми придбали за кошти обласного, держбюджету аналізатор крові, монітор, дефібрилятор. Ще раніше обласна рада і департамент охорони здоров’я виділили кошти на новий рентген-апарат, новий УЗД-апарат. Проте ресурси медапаратури швидко вичерпуються. Тому надалі більш сучасне діагностичне, лабораторне устаткування все одно буде необхідне.
А загалом дев’яносто відсотків необхідних маніпуляцій виконуємо на сучасному європейському рівні.
Щорічно я проходжу стажування з серцевої хірургії, кардіології, організаційної служби і бачу, що, окрім фінансування, на яке постійно скаржимося, треба насамперед підтягнутися в системі надання допомоги. У європейських клініках, до прикладу, кардіолог сам записує кардіограму, сам працює на портативному УЗД-апараті і самостійно може зробити обстеження судин серця. Поки що наші спеціалісти до таких протоколів лікування не готові. На це потрібен час.
Проте, якщо нам вдасться створити в області об’єднану службу, оснастити її відповідно до сучасних вимог і працювати в єдиному полі зі всіма терапевтичними і кардіологічними закладами Хмельниччини, це буде відчутний і прогресивний крок назустріч пацієнтам.